Бізнесмен та “молдавський спортивний меценат” Дмитро Торнер, який являється довіреною особою одіозного українського олігарха Фірташа, разом з сім’єю перебралися до Дубаю. Як повідомляють інформовані джерела, вибір місця проживання для Торнера це не випадковий, а скоріш пов’язаний з необхідністю особистої комунікації з резентурою РФ.
Дмитро Торнер досить відома постать як в Україні, так і далеко за її межами. Згідно даних біографічної довідки на Вікіпедії, народився Дмитро Григорович Торнер в 1980 році, в тоді ще Молдавській СССР. Разом з тим, згідно документів “Торнер” це уже п’яте відоме офіційне прізвище Дмитра Григоровича. В його молдавському паспорті він значився як Некрасов, а в 2003 році був засуджений до 11 років позбавлення волі після звинувачень у розкраданні майна, шахрайстві та торгівлі наркотиками. З деталями справи можна ознайомитись за посиланням.
Торнер, тоді ще Некрасов, відбував термін у колонії “відкритого” типу, у якій потрібно було лише ночувати. Користуючись цими умовами, в листопаді 2004 року Некрасов оформив шлюб із громадянкою Молдови Людмилою Божою, взяв її прізвище, отримав новий паспорт та виїхав із Молдови до України.
В Україні Некрасов (на той час згідно паспортних даних Божий) продовжує процес зміни паспортів та прізвищ: з Божого він перетворився на Дмитра Григоровича Мальченка (паспорт ЄВ №169210), потім став Грозним (паспорт ЄВ 183214).
Чим ще крім зміни прізвищ займався на території України молдавський втікач достеменно невідомо, але у 2013 році Дмитро Торнер (на той час згідно паспортних даних Грозний) з’являється як “послушник” в Почаївській Лаврі (УПЦ Московського патріархату).
Варто відзначити, що по непідтвердженим даним, приміщення Почаївської Лаври могло використовуватись як резидентура Першого головного управління ФСБ Російської Федерації, а згодом, після реформування цієї спецслужби і виокремлення ПГУ в окрему службу, СВР. Ці факти були предметом як журналістських розслідувань, так і приводом для відкриття провадження та проведення обшуків з боку СБУ. У разі підтвердження, Почаївська резидентура може виявитись однією з найбільших нелегальних розвідувальних баз росіян не тільки в Україні, але й у всій Східній Європі.
Після Почаївської Лаври, Дмитро Торнер через деякий час з’являється в Борівському чоловічому монастирі в Калузькій області РФ. Там знов одружується з Ольгою Соколовською, як з громадянкою Російської Федерації. Після цього отримує новий паспорт уже громадянина РФ Соколовського Дмитра Ігоровича, 28.08.1979 року народження.
З паспортом на ім’я громадянина РФ Дмитра Соколовського, вчорашній послушник відлітає до Відня, де відразу з’являється в близькому оточенні олігарха Дмитра Фірташа, та стає його представником та особистим “переговорником”. І знову змінює прізвище та паспорт – на цей раз на громадянина України Дмитра Торнера. Під новим прізвищем Торнер навіть робить спробу у 2019 році балотуватися у народні депутати України від ОПЗЖ, але за поданням МВС та СБУ був знятий ЦВК, в зв’язку з наявністю кримінальних справ. А в 2021 році Торнер відвідує Офіс президента Зеленського, як зазначають журналісти Схем, скоріш за все в інтересах Дмитра Фірташа.
До скандальної зустрічі на Банковій, Дмитро Торнер зустрічався з адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані, коли Трамп ще був президентом США, але його каденція закінчувалась і він посилено шукав компромат на сім’ю Байдена.
Разом з тим, після зустрічі Торнера з Джуліані, Дмитро Фірташ починає активно писати про необхідність запуску “Північного потоку-2” та безумовного виконання Україною Мінських домовленостей, а екс-генпрокурор України Віктор Шокін під присягою дає свідчення на користь Фірташа у справі його про екстрадиції до США, стверджуючи, що справа Фірташа про хабарництво була політично мотивованою. Варто відзначити, що в червні 2023 року Суд Відня таки ухвалив переглянути справу про екстрадицію Фірташа до США.
Але повернемось до справ Дмитра Торнера в Дубаї, які однозначно пов’язані зі справами Дмитра Фірташа, як у Відні, так і у Вашингтоні, Києві та Москві. Борючись проти судового переслідування з боку американської Феміди та екстрадиції до США, Фірташ лишається крупним гравцем на політичному полі “Україна – Росія”. Зокрема, завдяки зв’язкам часів “Росукренерго”: московське лоббі Фірташа Дмитро Медведєв, через свого однокурсника, а нині голову Мін’юсту РФ Костянтина Чуйченко.
Щодо бекграунду зв’язки Фірташ-Чуйченко-Медведєв, варто звернути увагу на наступні факти: Костянтин Чуйченко з 2004 до 2008 роки займав посаду виконавчого директора “Росукренерго”. Акціонерами компанії виступали Centragas Holding AG Дмитра Фірташа та “Газпром”. Дмитро Медведєв у цей час (2002-2008 рр.) був головою ради директорів ВАТ “Газпром”.
Медведєв лобіює кандидатуру Дмитра Фірташа на місце Віктора Медведчука, стверджуючи що саме Фірташ може консолідувати українську еліту для проведення мирних переговорів між Україною та РФ. Тож локація “Дубаї” для Дмитра Торнера вибрана не випадково.