Якщо ви вважаєте, що ваш інтелект бездоганний і не боїтеся допустити помилку, то ви, мабуть, не єдина особа, яка відчуває це. Проте, чи дійсно ми завжди можемо визначити свій рівень інтелекту та здатність до самокритики? Давайте розглянемо “ефект Даннінга-Крюгера” з точки зору високого інтелекту та його вплив на рівень тривожності.
Спробуємо осмислити вислів Сократа “я знаю, що нічого не знаю” через призму евклідової геометрії. Припустимо, що розум людини можна уявити як точку, де всі інтелект і знання об’єднуються. На перший погляд, ця точка може виглядати як ідеальна уява себе – непомилкова і абсолютно розумна. Проте, коли ця точка розширюється до кола, невідомі області стають значно більшею, вказуючи на обмеженість нашого розуміння.
Вчені стверджують, що чим вищий рівень інтелекту, тим більше реалій вам залишається невідомими. “Ефект Даннінга-Крюгера” підкреслює науково підтверджений факт прямого зв’язку між інтелектом та рівнем самокритики. Таким чином, чим вищий рівень інтелекту, тим більше може виникнути впередження щодо власних здібностей.
З іншого боку, зв’язок між інтелектом і тривожністю не такий прямий. Підвищена тривожність у людини з високим інтелектом може бути пов’язана з умінням передбачати наслідки подій. Це може бути корисним для розв’язання проблем на ранній стадії, але також може призвести до стресу, який паралізує волю та змушує бездіяльно дивитися на надходження небезпеки.
Отже, високий рівень інтелекту може призводити до складного балансу між впевненістю у власних здібностях і тривожністю перед можливими наслідками.