Президент Росії Володимир Путін планує наступальні дії на Україну в зимовий період, сподіваючись змінити ситуацію в контексті різкого погіршення економічної ситуації в країні та серйозних проблем із комплектуванням армійських підрозділів. Експерти з провідних американських аналітичних установ зазначають, що Кремль знову може зосередитися на масштабних ударах по критичній інфраструктурі.
Марія Снєгова, старша наукова співробітниця Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), прогнозує, що основна мета Росії полягає у створенні гуманітарної кризи, яка примусить Україну йти на поступки щодо Донбасу. Катерина Степаненко, заступниця директора проєкту Cognitive Warfare Інституту вивчення війни (ISW), також зазначає, що список цілей для атак може бути розширено. Очікується, що російські війська активніше націлюватимуться на об’єкти водопостачання та залізницю, аби паралізувати логістику та ускладнити життя цивільних.
Аналітики пов'язують цю ескалацію з величезними фінансовими втратами, які зазнає Росія. Лише за перші п'ять місяців року дефіцит федерального бюджету досяг 81,4 мільярда доларів, що вдвічі більше, ніж у тому ж періоді минулого року. Бюджетні витрати виросли на 17%, у той час як доходи від нафти та газу зменшилися майже на 30%. Загострює ситуацію також зниження золотовалютних резервів: за даними російського Центробанку, в квітні країна втратила 5,7 тонни золота — це найбільше падіння за останні 25 років.
Криза також відчувається на фронті. У травні темпи набору контрактників у Росії знизилися до 30 тисяч осіб на місяць, що вже не покриває реальних втрат армії. Щоб вирішити проблему нестачі живої сили, влада почала залучати студентів, обіцяючи їм погашення боргів за навчання в обмін на підписання контрактів. Експерти вважають, що поєднання економічного тиску та військових викликів може змусити російське керівництво до ще більш радикальних заходів, включаючи нову хвилю мобілізації та скорочення виплат для окупантів.