Квадробінг, новий тренд серед дітей та підлітків, привертає увагу психологів і батьків. Ця активність, яка включає в себе використання квадрокоптерів для виконання трюків і фігур, ставить питання про її безпеку та вплив на молодь. Експерти закликають батьків до відкритого спілкування з дітьми і пропонують підходи для зменшення ризиків, але не забороняти, розглядаючи це як спосіб самовираження.
Психологиня Тетяна Татаринцева, коментуючи захоплення дітьми новим трендом субкультури квадробікою, заявила, що це може бути відповідь на кризову ситуацію.
Квадробіка – це новий тренд субкультури, що поєднує фізичну активність з імітацією рухів й звуків різних тварин, як свійських, так і диких. Особливістю квадробіки є пересування на чотирьох кінцівках та виконання різноманітних трюків: стрибків через перешкоди, швидкого бігу.
Основу “квадробінгу” започаткував японський спринтер Кенічі Іто, якого в дитинстві дражнили прізвиськом “мавпенятко”. Тоді бігун вирішив перетворити його на свою перевагу. Він вивчав рухи мавп та розробив методику пересування на чотирьох кінцівках. У 2008 році Кенічі навіть встановив світовий рекорд Гіннеса.
До України також докотилася хвиля певної популярності субкультури квадроберів. Проте люди часто плутають субкультури квадроберів та фурі. Останнє походить від англійського слова, що означає пухнастий. Насправді фурі з’явилися значно раніше — у другій половині 20-го століття. Їхня основна особливість – переодягання у костюми тварин із мультфільмів, коміксів та книг. Фурі наділені людськими рисами: мімікою, прямоходінням, а також інтелектом. На відміну від квадроберів, фурі не займаються фізичними вправами, а для багатьох дорослих це хобі з нахилом у косплей, а не спосіб привернути увагу в соцмережах.
Щодо квадробінгу, то нової хвилі популярності він почав набувати завдяки трендам у додатках по типу TikTok. Молодше покоління почало вантажити ролики, в яких вони в костюмах та на чотирьох кінцівках займаються буденними справами вдома або у людних місцях.
Психологиня Тетяна Татаринцева розповіла, діти якого віку більш схильні до захоплення квадробінгом.
“За моїми спостереженнями, діти початкової школи. Тобто там якраз перехід з ігрової діяльності на навчальну. Якщо у дитини іде криза, немає мотивації до навчання, що робить психіка? Психіка починає адаптуватися, тому що дуже багато напруження і вона починає деградувати…”, – сказала Татаринцева.
Психологиня зазначила, що є різні напрямки квадроберів.
“Як ще розповідають, що вони можуть їсти ще корм для тварин. Також можуть ходити на лоточок. Ви уявіть собі, наскільки деградує психіка…”, – сказала Татаринцева.
Психологи просять батьків не лишатись осторонь. У цьому випадку радять обговорити з дітьми все у форматі рівного діалогу, а не застосовувати покарання.
“Заборона не допоможе. У мене є позитивний випадок з моєї практики, що дівчинка прийняла рішення, що вона не буде квадробером. Яким чином? Ми почали з нею розбирати, які для неї є плюси, коли вона буде квадробером та які мінуси й визначили, що все-таки в людській подобі в неї більше плюсів і вона буде мати більше друзів й прийняття соціуму”, – розповіла Татаринцева.
Крім кола спілкування таких самих “квадроберів” дитина може зіткнутись з нерозумінням старших. А серед однолітків представники такої субкультури можуть стати жертвами булінгу.
“… щоб дитина не зайшла в невроз потрібно спілкуватися. І спілкуватися особливо ввечері, коли дитина готова розкритися і розповісти батькам, що трапилось”, – сказала Татаринцева.
За словами психолога, тваринна поведінка – це відповідь на кризову ситуацію.
У першу чергу, батьки мають пояснити своїм дітям, як працює суспільство і що вони також є його частиною.
Психологиня Оксана Гомель, коментуючи ситуації, коли діти, підлітки заграються і можуть переходити межі, – гавкати на собак, котів – зазначила, що підлітки ще шукають себе, не розуміють всіх ризиків й заграються. Потрібно просто вчасно сказати їм “стоп” хоча б тій людині, яка на вулиці.
За її словами, це також може бути для підлітків втечею від реальності.
“Суспільство таке, тим паче підлітки, воно шукає в собі щось нове. Підлітки взагалі хочуть бути оригінальними, вони не хочуть бути як всі. Вони хочуть мати визнання серед однолітків. Тому що деферентна група для підлітків, важлива – це однолітки…Тому я не бачу якоїсь такої проблеми. Якщо це в міру, як у хлопчика, який це вигадав, то це буфер, щоб не страждати від того, що тебе дражнять”, – вважає Гомель.