Понад рік в Україні діє державна програма «Національний кешбек», метою якої є заохочення громадян купувати товари українського виробництва та формування економічної звички підтримувати вітчизняних виробників. У межах програми держава повертала 10% вартості покупки товарів із позначкою «Зроблено в Україні». Накопичені кошти можна було витратити на ліки, оплату комунальних послуг, квитки на транспорт або в кіно, а також на підтримку Збройних сил чи купівлю військових облігацій.
Однак уже два місяці виплати в межах програми призупинені. Востаннє українці отримали кешбек на початку вересня — за покупки, здійснені ще в липні.
У Міністерстві економіки пояснили затримку технічними причинами. За словами представників відомства, фінальні процедури погодження виплат добігають кінця, і найближчими днями користувачі отримають кошти у повному обсязі. При цьому кількість учасників програми перевищила початкові прогнози, тож серпнева виплата стане рекордною — 509 мільйонів гривень. Після цього держава перейде до нарахувань за вересень. Втім, у бізнес-середовищі ініціативу сприйняли неоднозначно. Українська Рада Бізнесу після зустрічі з представниками Міжнародного валютного фонду повідомила, що підприємці просять переглянути або скасувати програму. На їхню думку, «Національний кешбек» створив нерівні умови для учасників ринку. Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман наголошує, що участь у програмі можуть брати лише великі компанії на загальній системі оподаткування. Малий бізнес, який працює за спрощеною системою, фактично відсторонений від процесу.
За словами експерта, програма не лише несправедлива, а й шкідлива. Вона спотворює конкуренцію, підтримуючи лише великих гравців, тоді як невеликі магазини, ярмарки та ринки залишаються поза увагою держави. За оцінками Гетмана, витрати бюджету на програму перевищують 4 мільярди гривень на рік, а її вплив на економіку мінімальний. За офіційними підрахунками, внесок у ВВП становить лише 0,0001%. На думку економіста, програма не створює реального стимулу для розвитку виробництва. Ті, хто й раніше купував українське, продовжують це робити, просто отримуючи додаткові 10% компенсації. У такому вигляді, вважає фахівець, ініціативу варто або суттєво реформувати, або повністю скасувати з 2026 року. Керівник інвестиційної компанії William Invest Expert Віктор Медвідь вважає, що «Національний кешбек» потребує повного перезапуску. Ідея підтримати українського виробника, на його думку, була правильною, але реалізація — неефективною. Медвідь підкреслює, що фінансування програми нестабільне, обсяги малі, а результат — мінімальний. За масштабом стимулювання ефект від неї співмірний лише із діяльністю однієї області. Головною проблемою він називає розпорошення бюджетних коштів і відсутність аналітики, яка б дозволила оцінити реальну ефективність. Експерт пропонує розпочати реформу програми з аудиту. Необхідно визначити, у яких категоріях товарів ініціатива справді працює, а де державні кошти витрачаються безрезультатно. Він вважає, що кешбек потрібно залишити лише для базових категорій товарів із високою еластичністю попиту — наприклад, харчових продуктів, де зниження ціни справді стимулює купівлю українського.
Окрему увагу, за словами Медведя, держава має приділити малому та середньому бізнесу, який сьогодні практично позбавлений доступу до програм підтримки. Він пропонує знизити ставку ПДВ для виробників і змінити принцип його нарахування, щоб податкові зобов’язання виникали не під час відвантаження товару, а після фактичного отримання коштів. Такий підхід дозволить підприємцям уникнути проблем із браком обігових коштів і зменшить фінансовий тиск на бізнес.
Економіст переконаний, що програма «Національний кешбек» має потенціал для другого життя, але лише за умови її повного перезапуску — із прозорими правилами, глибокою аналітикою та реальним залученням малого бізнесу.