2.1 C
Kyiv
Неділя, 24 Листопада, 2024

Приховані наміри Пекіна у війні Україна-Росія

Політолог Андрій Миселюк зазначає, що Китай демонструє готовність переглянути свою роль як критичного спостерігача ззовні за спробами України та її західних партнерів знайти шляхи до завершення війни, яку в Пекіні називають «Кризою в Україні».

«Замість відстороненого спостереження з елементами чітко розрахованого помірного саботажу, як це було під час організації та проведення у червні першого Саміту миру в Швейцарії, Пекін зараз вирішує – чи спробувати йому на українському напрямку закріпити своє реноме успішного глобального медіатора», – пише Миселюк.

Це реноме Китай здобув після успішних зусиль щодо примирення Ірану і Саудівської Аравії. Голова Китаю Сі Цзиньпін дуже зацікавлений у тому, щоб його продовжували сприймати, зокрема, на так званому «Глобальному півдні», як країну, яка здатна доводити до успішного завершення процес примирення між ворогуючими країнами. Тому в Піднебесній хочуть з’ясувати: чи настав момент для того, щоб претендувати на продовження цієї історії успіху в медіації між Україною і Росією.

Китай запросив міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу на кількаденні переговори до Пекіна. Це важливий крок, оскільки за майже 2,5 роки війни прямі контакти офіційного Пекіна з Києвом обмежилися лише телефонним дзвінком Сі Цзиньпіна президенту Зеленському. «Уточнення позиції офіційного Києва, що отримана безпосередньо від очільника українського зовнішньополітичного відомства для Пекіну – важливий, але лише елемент у складанні масштабного пазлу “Як Китай діятиме восени цього року для завершення “української кризи”», – зазначає Миселюк.

Чому ж Китай не активізував свої зусилля щодо врегулювання конфлікту під час першого Саміту миру в Швейцарії? Для відповіді на це питання Миселюк пояснює масштабність китайських планів щодо основних сил, задіяних у війні Росії проти України. «Потрібно припинити намагання як приклеїти Китаєві ярлик “проросійськості”, так і пошуки відповіді на питання – як же зробити Китай “проукраїнським” та схилити його на наш бік», – пише він. Китай веде свою власну прораховану і дуже масштабну гру, мета якої – переформатувати правила світового порядку.

Для досягнення цієї мети Пекін наразі підтримує зусилля РФ з руйнації існуючих правил світового порядку. Однак, Китай не є проросійським. «Він не зацікавлений у повній перемозі РФ в Україні та істотному посиленні наразі критично залежної від підтримки Китаю Росії. Й так само не зацікавлений у серйозній поразці РФ та перемозі України – бо останнє означатиме перемогу США і колективного Заходу», – підкреслює Миселюк. Також Китай не зацікавлений у розгромній поразці України, адже це підсилить імперіалістичні амбіції Москви.

Інші фактори, які підштовхують Сі Цзиньпіна до активізації на українському напрямку, включають небезпечні «шури-мури» Путіна з Кім Чен Ином, ризики загострення відносин із США у випадку обрання Трампа президентом, бажання відновити ланцюги постачання та покращити відносини з ЄС.

Китай також розглядає можливість своєї участі у другому Саміті миру. «Китай розглядає питання про свою участь у організації другого Саміту миру. Бо у плані для припинення російсько-української війни, який очільник МЗС Китаю Ван Ї і головний радник президента Бразилії Селсо Аморім погодили два місяці тому, зафіксована необхідність проведення мирних переговорів у “потрібний момент”», – зазначає Миселюк.

Таким чином, Китай може взяти участь у другому Саміті миру за умови, якщо його «попросять із належною повагою» і він буде одним із трьох головних організаторів заходу разом із США та Євросоюзом. Це дозволить Пекіну продовжити свою роль глобального медіатора і впливати на формування нових правил світового порядку.

Наразі актуально
Новини за темою