У Ла-Пасі, центрі Болівії, військові захопили площу перед урядовою будівлею та штурмували президентський палац. Очолює військових генерал Хуан Хосе Зуніга, якого президент Луїс Арсе звільнив з уряду за день до цих подій.
Генерал Зуніга заявив про свій намір “повернути болівійцям батьківщину”, зазначивши, що “військові втомилися від принижень” та “країна біднішає”. Він також оголосив створення нового кабінету міністрів та наголосив на необхідності звільнення ув’язненої колишньої президентки Жанін Аньєс.
Офіційна столиця Болівії – місто Сукре, але резиденція уряду та президентський палац знаходяться в Ла-Пасі, що робить його головним містом країни. Повідомлення з Ла-Пасу наразі різняться: національний мовник та деякі телеканали інформують, що військові “розблокували центральну площу міста”, тоді як інші масмедіа стверджують, що військові залишаються на місці.
Президент Луїс Арсе звернувся до країни із закликом до збройних сил поважати демократію, назвавши захоплення площі “дивними рухами деяких підрозділів болівійської армії”. Місце перебування Арсе наразі невідоме, але він активно коментує події у соцмережах. Колишній президент Ево Моралес заявив про спробу військового перевороту, а Арсе повідомив про призначення нового військового керівництва країни.
Очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель засудив будь-які спроби підірвати конституційний порядок у Болівії та висловив солідарність з урядом і народом країни. Сполучені Штати зайняли стриману позицію, зазначивши, що “уважно стежать за ситуацією” та закликають до спокою і стриманості.
Екс-президентка Болівії Жанін Аньєс з в’язниці засудила спробу держперевороту. Після її засудження з’явилися непідтверджені повідомлення про те, що військові начебто покидають захоплену площу Ла-Пасу.
Хоча загальні вибори у Болівії призначені на 2025 рік, напруженість у країні вже наростає. Ево Моралес заявив про намір балотуватися на президентську посаду у якості опонента діючого президента Арсе. Генерал Зуніга, у свою чергу, заявив, що Моралес не має права балотуватися, і що військові готові заарештувати його за критику Арсе, що й призвело до звільнення генерала президентом.