Політичний ландшафт Балканського півострова зазнав тектонічних зрушень. За попередніми підсумками дострокових парламентських виборів у Сербії, які відбулися наприкінці жовтня 2026 року, переконливу перемогу здобуває опозиційний рух «Студентський список». Згідно з даними авторитетних моніторингових організацій — Центра вільних виборів і демократії (CeSID) та соціологічного агентства Ipsos, — на основі опрацювання 96% вибірки, опозиціонери отримують 52,9% голосів виборців. Натомість політична сила колишнього президента «Александар Вучич — Об’єднана Сербія» зазнала відчутної поразки, здобувши лише 38,8%. Такий розрив у понад 14 відсоткових пунктів дозволяє студентському руху акумулювати 140 із 250 мандатів у Народній скупщині (парламенті Сербії), формуючи абсолютну парламентську більшість та отримуючи беззаперечне право на формування нового уряду без необхідності створення складних коаліцій. Політичний блок Вучича, відповідно, зможе розраховувати лише на 103 депутатські крісла.
Цей безпрецедентний результат став логічним кульмінаційним етапом тривалої суспільно-політичної кризи в країні. Попередні парламентські вибори, що пройшли менше трьох років тому, у грудні 2023-го, не принесли бажаної стабільності, а політична напруга лише зростала. Увечері 25 жовтня Александар Вучич був змушений публічно визнати свою поразку, що знаменує завершення тривалого періоду його домінування в сербській політиці. Трансформацію електоральних уподобань аналітики та міжнародні спостерігачі тісно пов’язують із майже дворічними безперервними протестами громадянського суспільства. Громадяни системно вимагали забезпечення верховенства права, свободи слова, прозорості державного управління та жорсткої боротьби з корупцією.
Керівництво Європейського Союзу миттєво відреагувало на зміну політичного вектора в Белграді, надіславши чіткі сигнали підтримки новій владі. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала «Студентський список» із перемогою, окремо відзначивши рекордно високу явку виборців, що свідчить про надзвичайний рівень суспільної мобілізації. Вона підкреслила готовність Брюсселя надавати всебічну допомогу в реалізації ключових реформ — від зміцнення демократичних інститутів до забезпечення свободи медіа.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос також висловила оптимізм щодо євроінтеграційного майбутнього Сербії. Вона прямо пов’язала результати волевиявлення з тривалою боротьбою сербського народу за демократичні цінності, наголосивши, що для держави відкривається абсолютно новий історичний етап. Заява європейських дипломатів про те, що «двері до ЄС відкриті», є потужним стимулом для нового кабінету міністрів. Отримавши абсолютну більшість, «Студентський список» бере на себе колосальну відповідальність за реформування країни, що вимагатиме не лише ухвалення проєвропейських законів, але й кропіткої роботи з адаптації національного законодавства до жорстких стандартів Євросоюзу.
