Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив із різкою критикою на адресу федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, публічно звинувативши його у політичному та фінансовому шантажі. Гострий дипломатичний конфлікт розгорівся навколо вимоги Берліна зобов’язати всі без винятку країни-члени Європейського Союзу брати солідарну участь у фінансовій підтримці України. Відповідну заяву очільник словацького уряду зробив під час офіційної зустрічі з прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем, яка транслювалася на інформаційних ресурсах керівної словацької партії «Напрямок — соціал-демократія». Фіцо категорично відкинув німецькі умови, наголосивши на готовності застосувати найжорсткіші інструменти європейської бюрократії. «Сьогодні ми повинні відповісти на шантаж. Те, що робить федеральний канцлер, — це типовий шантаж, і я його відкидаю», — заявив він, недвозначно нагадавши, що Словаччина є суверенною державою і володіє абсолютно таким же правом вето при ухваленні ключових рішень ЄС, як і Німеччина.
Каталізатором цього масштабного внутрішньоєвропейського розколу став ультимативний лист Фрідріха Мерца, адресований голові Європейської ради Антоніу Кошті. Як повідомило видання Financial Times, очільник німецького уряду пригрозив заблокувати ухвалення багаторічного бюджету ЄС на період 2028–2034 років, якщо всі країни-члени не погодяться брати участь у фінансуванні потреб Києва, починаючи з 2027 року. Згідно з макроекономічними прогнозами, у 2027 році Україні гостро не вистачатиме близько 70 мільярдів євро зовнішнього фінансування. Євросоюз попередньо планує покрити приблизно 45 мільярдів євро з цієї суми, проте механізм збору та виділення цих коштів досі залишається неузгодженим. Для Берліна справедливий і пропорційний внесок усіх держав є фундаментальною передумовою для будь-яких подальших бюджетних переговорів.
Позицію словацького лідера активно підтримали його колеги з Центральної Європи. Чеський прем’єр Андрей Бабіш виступив категорично проти погроз блокування загальноєвропейського бюджету, наголосивши, що замість фінансового примусу Євросоюз має зосередитися на безпосередній участі у мирних переговорах щодо України. До цього неформального табору долучилася й Угорщина. Прем’єр-міністр Петер Мадяр, перебуваючи з візитом у Берліні, на спільній пресконференції з Фрідріхом Мерцом відкрито виступив проти пропозиції жорстко пов’язувати затвердження нового бюджету ЄС із обов’язковою макрофінансовою допомогою українській державі.
На тлі цієї гострої риторики дещо м’якшу, проте прагматичну позицію зайняла Болгарія. Прем’єр-міністр країни Румен Радев офіційно заявив, що Софія не братиме прямої участі в новому фінансовому пакеті для України, аргументуючи це значним дефіцитом власного державного бюджету. Однак, на відміну від Братислави, Болгарія пообіцяла не застосовувати право вето і не блокувати спільні рішення ЄС. За словами Радева, його країна продовжить підтримувати Україну альтернативними шляхами, зробивши акцент на постачанні електроенергії та активному сприянні у відновленні зруйнованої російськими атаками енергетичної і залізничної інфраструктури.
Ця криза солідарності всередині Європейського Союзу досягне своєї кульмінації вже найближчими днями. Очікується, що жорстка дискусія щодо архітектури фінансування України та порятунку багаторічного бюджету блоку стане головною темою неформального саміту лідерів ЄС, який пройде у Дубліні 12–13 листопада.
