Російське керівництво офіційно задекларувало готовність повернутися за стіл тристоронніх переговорів за участю Сполучених Штатів Америки та України щодо умов завершення війни. Як повідомив помічник російського президента Юрій Ушаков, новим орієнтиром для відновлення дипломатичного процесу визначено 4 листопада — символічну для РФ дату Дня народного єдності. Проте аналіз ситуації вказує на те, що справжня причина такого таймінгу має винятково прагматичний політичний характер: 3 листопада 2026 року у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу. Москва свідомо бере дипломатичну паузу, очікуючи на результати американського волевиявлення, які можуть суттєво змінити розстановку сил у Вашингтоні, вплинути на обсяги підтримки України та скоригувати подальшу стратегію Білого дому.
За попередніми даними, новим майданчиком для переговорних груп має стати столиця ОАЕ Абу-Дабі, а сама зустріч планується на середину листопада. Очікування від цього раунду залишаються вкрай низькими, оскільки російська сторона вже охрестила майбутню зустріч «пристрілочною», сигналізуючи про відсутність намірів швидко укладати угоду. Ця риторика лунає на тлі візиту спецпосланця президента США Стівена Уіткоффа до Санкт-Петербурга, де він передав Путіну мирні пропозиції, розроблені після консультацій з Києвом та ЄС в Осло. Кремль відкинув ці ініціативи, заявивши, що в них «мало корисного». Зі свого боку, Україна підтримує відновлення діалогу та пропонує вивести вирішення найскладніших питань безпосередньо на рівень зустрічі президентів. Попередні спроби дипломатичного врегулювання на початку 2026 року в Женеві та Абу-Дабі зазнали фіаско, а березневий раунд був відкладений на невизначений термін через початок збройного конфлікту за участю США, Ізраїлю та Ірану.
Паралельно розгортається інша, стратегічно загрозлива для Києва дипломатична ініціатива. У межах підготовки до саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), що пройде 18-19 листопада у китайському Шеньчжені, активно обговорюється проведення зустрічі лідерів Росії, США та Китаю. За задумом Володимира Путіна, цей формат має стати платформою для обговорення геополітичних умов припинення війни в Україні без участі самої України, що відверто порушує ключовий принцип вільного світу. За словами Ушакова, Пекін максимально серйозно підійшов до організації такого саміту. Втім, інтереси сторін суттєво різняться: якщо Москва прагне нав’язати свої умови капітуляції Києва, то Дональд Трамп публічно розглядає цю зустріч насамперед як інструмент для переговорів щодо глобального ядерного роззброєння. Спроби Кремля вирішити долю України за її спиною вже викликали різку негативну реакцію президента Володимира Зеленського, що робить конфігурацію майбутніх міжнародних зустрічей украй напруженою.
