Міжнародне правосуддя ухвалило резонансний історичний вирок щодо колишньої вищої політичної та військової верхівки Косова, поставивши крапку у тривалому розгляді звірств кінця минулого століття. Спеціалізовані палати щодо Косова, які функціонують у Гаазі за участю міжнародних суддів, визнали колишнього президента Хашима Тачі винним у скоєнні воєнних злочинів під час збройного конфлікту 1998–1999 років та призначили йому суворе покарання у вигляді двадцяти п’яти років позбавлення волі. Разом із колишнім главою держави перед судом постали троє його найближчих соратників і командирів Армії визволення Косова, яким призначили тривалі тюремні строки від тринадцяти до двадцяти п’яти років із обов’язковим зарахуванням періоду попереднього тримання під вартою.
Матеріали судового слідства розкрили масштабну картину організованого терору, політичних переслідувань, тортур та позасудових розправ над незгодними і цивільними особами. Згідно з висновками трибуналу, засуджені несуть пряму кримінальну відповідальність за незаконне свавільне ув’язнення 385 осіб, жорстоке поводження щонайменше з 49 людьми, нелюдські катування 303 полонених та холоднокровне вбивство 96 жертв. Окремо суд зафіксував персональну причетність Хашима Тачі до низки конкретних епізодів насильства, зокрема до арешту, неправомірного утримання та допитів тринадцяти депутатів, а також до затримання, примусового конвоювання і фізичної ліквідації опозиційного політичного активіста Бехайдина Аллакві. Усі ці діяння супроводжувалися залякуванням, фізичним і психологічним тиском та знущаннями без належного правового процесу.
Попри такий масив доведених фактів кровопролиття, судді ухвалили рішення виправдати всіх чотирьох фігурантів за обвинуваченням у злочинах проти людяності. Сторона обвинувачення не змогла надати достатніх юридичних доказів того, що насильницькі дії мали характер широкомасштабного та систематичного нападу безпосередньо проти цивільного населення, тому кваліфікацію зосередили на категорії воєнних злочинів. Судовий марафон, який стартував у квітні 2023 року, став одним із найскладніших у сучасній практиці: судова колегія заслухала показання 273 свідків, долучила до матеріалів справи 5467 речових доказів, а підсумкова стенограма засідань налічувала понад двадцять дев’ять тисяч сторінок.
Для самого Хашима Тачі оголошений вердикт означає остаточний крах його політичної кар’єри та образу національного лідера. Бувши ключовим ватажком Армії визволення Косова у період війни за відокремлення від Белграда, він згодом обійняв посаду прем’єр-міністра, а у 2016 році став президентом Косова. Лише у листопаді 2020 року на тлі висунутих міжнародних обвинувачень він був змушений подати у відставку та вирушити до слідчого ізолятора. Цей прецедент наочно засвідчив, що найвищі державні посади не рятують від відповідальності за зневагу до законів і звичаїв війни навіть через чверть століття.
Рішення гаазької інстанції знову привернуло увагу світової спільноти до невизначеного міжнародного статусу самого Косова. Хоча значна частина європейських держав визнала його незалежність, самопроголошений суверенітет досі не має загального визнання. Україна послідовно не визнає незалежність Косова, керуючись принципами поваги до суверенітету та територіальної цілісності всіх держав у міжнародно визнаних кордонах і розглядаючи цей регіон як територію Сербії. Схожої позиції дотримуються також Кіпр, Греція, Румунія, Словаччина та Іспанія, відмовляючись легітимізувати зміну кордонів на європейському континенті.
