Фіскальна політика держави зазнає відчутних та вкрай суперечливих змін, змушуючи вітчизняних підприємців та пересічних споживачів готуватися до чергового затягування пасків в умовах тривалого воєнного протистояння. Кабінет міністрів України заклав до проєкту державного бюджету на дві тисячі двадцять сьомий рік принципове збільшення базової ставки податку на додану вартість на один відсоток. Таке фіскальне нововведення покликане стати головним фінансовим джерелом для запуску масштабного та безпрецедентного за своїм задумом державного механізму страхування українського бізнесу від безпосередніх воєнних ризиків. Урядовці констатують, що систематичні ворожі ракетні нальоти та удари дронів-камікадзе завдають колосальних, подекуди непоправних збитків виробничим потужностям, складам та логістичним хабам по всій країні. Ці постійні руйнування не лише знищують матеріальну базу конкретних підприємств, а й спричиняють ланцюгову реакцію падіння зайнятості, підривають загальну макроекономічну стійкість та різко обвалюють регулярні податкові надходження до скарбниці.
У відповідь на цей безпековий виклик Кабмін ініціює створення спеціалізованого державного фонду, завданням якого буде миттєва та прозора виплата компенсацій підприємцям, які постраждали від російських атак. Утім, запуск такого інструменту вимагає колосального стартового капіталу в розмірі близько одного мільярда доларів, знайти який у перевантаженому оборонними видатками бюджеті без коригування ставок виявилося неможливо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький відверто прокоментував вимушений характер цього кроку, визнавши складність такого рішення для суспільства: «У держбюджеті заклали подекуди непопулярне рішення — в тому числі невеличке підвищення податку. ПДВ. Інших джерел, на жаль, немає». В уряді переконані, що самостійне формування першого мільярда стане вирішальним демонстраційним сигналом для міжнародних партнерів і донорів, засвідчивши готовність України брати пряму фінансову відповідальність за виживання власного реального сектора економіки.
За стратегічним задумом влади, власний внесок України має стати потужним магнітом для залучення зовнішнього капіталу: очікується, що іноземні партнери збільшать обсяг цільового фонду орієнтовно в чотири рази. У разі успішної реалізації цієї програми сукупні активи структури сягнуть п’яти мільярдів доларів, що докорінно трансформує вітчизняний страховий ринок. Наявність настільки потужного гарантійного капіталу дозволить комерційним страховим компаніям пропонувати підприємствам поліси захисту від воєнних загроз за доступними, ринковими тарифами, усунувши при цьому необхідність пошуку дорогого та бюрократизованого перестрахування на зовнішніх майданчиках за кордоном, яке під час бойових дій фактично заблоковане для більшості українських компаній.
Глава уряду окремо акцентував на повній недієздатності традиційних страхових механізмів в умовах регулярних бойових дій, адже класичні компанії або виставляють астрономічні, непідйомні ціни за поліси, або змушують постраждалих роками чекати на погодження виплат через безкінечну бюрократію. Новий же державний механізм має забезпечити кардинально іншу швидкість реагування: кошти перераховуватимуться підприємцям негайно, щойно рятувальники офіційно зафіксують та підтвердять факт руйнування об’єкта. Це дозволить бізнесу не банкрутувати в очікуванні довгих експертиз, а оперативно відбудовувати лінії, закупляти обладнання, зберігати робочі місця та продовжувати генерувати податки для оборони держави.
