Вільнюс виступив із жорстким і безкомпромісним демаршем проти будь-яких спроб послаблення санкційного зашморгу Європейського Союзу щодо режиму самопроголошеного білоруського диктатора Олександра Лукашенка. Категорична позиція балтійської держави пролунала на тлі активних кулуарних переговорів офіційного Вашингтона з мінським керівництвом та намірів американської сторони відновити імпорт білоруських калійних добрив. У литовській столиці переконані, що диктатор не змінив своєї антидемократичної суті, продовжує нещадні внутрішні репресії та залишається ключовим спільником Росії у загарбницькій війні проти України. Будь-які кроки назустріч мінському тирану в Європі розглядають не як дипломатичний успіх, а як небезпечне підігрування агресору, що розмиває єдність західного світу та підриває спільну стратегію міжнародної ізоляції союзників Кремля.
Міністр закордонних справ Литви Кястутис Будрис заявив, що Європейський Союз не має жодних правових чи моральних підстав пом’якшувати діючі обмеження, оскільки білоруська влада продовжує жорстоко переслідувати своїх опонентів і цинічно порушувати базові права людини. Коментуючи заяви президента США Дональда Трампа щодо підготовки комерційної угоди про закупівлю калійних добрив, які перебувають під жорсткими заборонами в Європі та формують головну фінансову подушку режиму, глава литовського дипломатичного відомства на Генеральній Асамблеї ООН висловився гранично чітко: «Звісно, ми б воліли координувати санкційну політику, оскільки це найефективніший спосіб, але санкційна політика ЄС дещо відрізняється. Ми не бачимо жодних причин, через які наша позиція щодо Білорусі має пом’якшуватися, оскільки Білорусь не змінює своєї поведінки». За його словами, попри вітання звільнення частини невинних людей, за ґратами в нелюдських умовах залишається близько тисячі політичних в’язнів, тому точкові поступки не повинні руйнувати загальну стратегію: «Ми бачимо, як Лукашенко намагається знайти способи позбутися їх, і це означає, що ми повинні продовжувати. Зі свого боку, ми маємо бути дуже точними і продовжувати те, що працює, а саме тиск на режим».
Окрім тотального терору всередині країни, Мінськ залишається серйозним безпековим викликом для всієї європейської спільноти, систематично організовуючи ворожі гібридні атаки проти країн-членів Євросоюзу. Литва, яка безпосередньо межує з диктатурою, щодня протистоїть інструменталізованим міграційним потокам, які створюють штучну напругу на кордонах Польщі, Латвії та балтійського регіону загалом, а також масштабній транскордонній контрабанді й зухвалим запускам зондів і повітряних куль. Ситуація додатково загострюється масштабною військовою активністю білоруських військ безпосередньо біля кордонів Альянсу, де тривають чотириденні маневри танкових і механізованих підрозділів поблизу стратегічного Сувальського коридору — єдиної сухопутної артерії, що сполучає країни Балтії з рештою союзників. На цьому тривожному тлі сепаратні домовленості спецпредставника Джона Коула, в межах яких в обмін на звільнення двадцяти п’яти бранців Вашингтон уже зняв санкції з компаній «Лакофарба» та «Беллісбумпром», викликають у Вільнюсі обґрунтоване занепокоєння, адже економічне підживлення агресора загрожує зламати спільний фронт стримування диктатури.
