Скандальний виїзд за межі країни колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка остаточно набув рис завчасно спланованої операції з порятунку високопосадовця від неминучого кримінального переслідування. Попри офіційні спроби представити цей раптовий перетин державного кордону як звичайне короткострокове робоче відрядження на п’ять днів, реальні обставини свідчать про системну евакуацію ключової фігури на тлі викриття масштабних корупційних схем. Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов дав категоричну оцінку цим подіям, розбивши будь-які ілюзії щодо ймовірного повернення посадовця до Києва: «Ні, втік. Ретельно до цього готувався».
Обставини поспішної втечі ексочільника Офісу генерального прокурора стали кульмінацією тривалого протистояння всередині вітчизняного правоохоронного блоку. Незадовго до виїзду з країни представники оточення Кравченка здійснили відчайдушну спробу завдати превентивного удару по незалежних антикорупційних інституціях. Головною мішенню цієї інформаційної та адміністративної атаки став директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос, якого намагалися дискредитувати штучно створеними звинуваченнями та маніпулятивними вкидами. Проте спроба паралізувати роботу детективів і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повністю провалилася, перетворившись на гучний політичний фіаско для замовників операції, які так і не змогли зупинити збір доказової бази.
Водночас у кулуарах Верховної Ради України розгортається нова запекла боротьба навколо майбутнього крісла керівника відомства. Значна частина народних депутатів виявляє відвертий саботаж і категорично не зацікавлена в оголошенні відкритого та прозорого конкурсу за участі міжнародних експертів на посаду нового генерального прокурора. Парламентські групи та впливові тіньові гравці побоюються втратити ручні важелі впливу на процесуальне керівництво кримінальними провадженнями, тому намагаються якнайшвидше провести через сесійну залу повністю лояльну та керовану фігуру без публічного відбору.
Подібний сценарій загрожує повною катастрофою для відносин України із західними союзниками, які розглядають очищення прокуратури як базовий критерій європейської інтеграції. Ситуація, коли вища посадова особа наглядового органу безперешкодно залишає державу під час розслідування махінацій, свідчить про глибоку кризу всередині силової вертикалі. Провал наступу на НАБУ лише підтвердив, що суспільство та міжнародні донори більше не терпітимуть спроб збереження кругової поруки у правоохоронних органах, а пошук нового очільника відомства стане тестом на реальну здатність влади до системних реформ.
