У польському суспільстві фіксується помітне охолодження ставлення до громадян України, яке дедалі частіше переростає у відкриту дискримінацію та зростання кількості злочинів на етнічному ґрунті. За даними видання Politico, польські націоналістичні та праворадикальні сили активно експлуатують тему українських біженців у внутрішньополітичній боротьбі напередодні парламентських виборів 2027 року. Присутність українців у країні все частіше штучно пов’язують із навантаженням на державний бюджет і соціальні фонди, а також спекулюють на складних історичних питаннях.
Соціологічні дослідження демонструють стрімку зміну громадської думки: за даними центру CBOS, частка поляків, які відчувають симпатію до українців, упала з 51% у 2023 році до 29% на початку 2026 року, тоді як 43% респондентів заявили про відкриту антипатію. Головними каталізаторами напруженості респонденти називають суперечки довкола історичного минулого (45,4%) та надання соціальних пільг і виплат (36,4%). Самі українці, які проживають у Польщі, відзначають зростання відчуження та побоювання спілкуватися рідною мовою в громадських місцях.
Радикалізація риторики призвела до відчутного збільшення випадків фізичної агресії. За перше півріччя 2026 року поліція зафіксувала 180 повідомлень про напади та правопорушення проти українців за національною ознакою, що на 30% більше за торішні показники. Для реагування на виклики влада сформувала 50 спеціалізованих прокурорських груп: з лютого по червень до судів спрямовано 283 кримінальні провадження щодо злочинів на ґрунті ненависті, де у понад 80% випадків постраждалими виступають саме українці. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск засудив хвилю агресії та закликав до рішучої боротьби з насильством, зазначивши, що нападники нерідко відчувають безкарність через загравання окремих політиків із праворадикальним електоратом.
Погіршення атмосфери відбувається на тлі чергового дипломатичного тертя між Варшавою та Києвом. Попри підписання угод про спільне оборонне виробництво та енергетичну підтримку, двосторонні відносини ускладнилися через присвоєння українському військовому підрозділу найменування «імені Героїв УПА». Польська сторона пов’язує врегулювання історичних розбіжностей із подальшим просуванням України до Європейського Союзу, тоді як посол України Василь Боднар закликав польських посадовців і медіа уникати риторики, яка поглиблює розкол між двома союзними народами на тлі триваючої російської агресії.
